Горшечник из глины творит,
Что хочет, что нужно, что лучше.
Податливо глина молчит,
Ему повинуясь послушно.
Как много придется терпеть -
Всего она даже не знает:
Шлифовка и обжиг в печи
Ее впереди ожидают.
Но знает гончар, для чего
Все это она переносит.
Когда завершится процесс,
Когда заблестит красотой,
Уже ни о чем не расспросит.
Вот так надо мною всегда
Работают руки Господни.
Я знаю – не будет вреда,
Пусть даже пройду средь огня
Скорбей и страданий сегодня.
Господь мой мудрей, чем гончар.
Он знает, что нужно, что лучше.
В руках Его глиной хочу
Быть мягкой, пластичной, послушной.
Я быть не хочу черепком,
Который с Создателем спорит.
Который впоследствии выбросят вон,
Другого уже он не стоит.
Хочу я не тратить отмеренных сил
На глупые эти вопросы:
«За что?», « Почему?», « Для чего?» и «Зачем?»
Он знает! Он видит! Он спросит!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
